Ви коли-небудь бачили ракету? Що ж, батько Люсі бачив, якщо вірити назві однієї з її робіт. Художниця народилася в Дніпрі, великому промисловому місті на сході України, відомому як важливий центр ракетобудування ще з радянських часів. Воно також відоме, хоча й у значно вужчих колах, специфічною живописною манерою, яку викладають у місцевому художньому коледжі.
Так звана Дніпровська школа, з якої починається багато мистецьких кар'єр в Україні, завжди вирізнялася вільними формами, сріблястою кольоровою палітрою та чіткими мазками пензля. А може, це просто черговий міф, подібний до того, який плекають у консервативних альма-матер країни, проголошуючи живопис "серцем і душею" українського мистецтва на віки вічні.
Не можна сказати, що практика Люсі Іванової руйнує цей міф. Вона радше доповнює його більш різноманітними відтінками. Її практику можна охарактеризувати як тривалі переговори з медіумом живопису. Переговори з відкритим кінцем. Виставка намагається простежити цей процес, від ранніх скромних натурних робіт до нещодавніх маревних "пояснень" цього світу дитині художниці, у дещо академічній манері знущання над щільним і надмірним розташуванням "всіх важливих робіт".
Kahan Art Space, Große Pfarrgasse 7, 1020 Wien, Austria
