«Мнемосіна» — друга частина виставки, створена у співпраці The Naked Room та Kolektiv Cité Radieuse Marseille за щедрої підтримки Французького інституту в Україні. Перша частина — «Ітака» — була презентована в Марселі в липні–серпні цього року.
Ємчук — українська мультимедійна художниця, яка працює з кіно, фотографією та живописом. Уродженка Києва, Єлєна з одинадцяти років живе у Сполучених Штатах, і «Мнемосіна» для неї — знакове повернення до рідного міста: попри активну виставкову діяльність за кордоном, в Україні мисткиня ще не мала персональної виставки.
Ідея проєкту виникла після подорожі Ємчук до Києва минулого серпня — її першого візиту за чотири роки. Єлєна завітала до The Naked Room, а згодом отримала запрошення з пропозицією соло шоу, яке спершу мало зосередитися на документуванні тієї поїздки та новій серії «Мінерва». У ході обговорення і сканування негативів 1990-х — початку 2000-х, первинна концепція змінилася. Натомість, кураторки включили до експозиції раніше не показаний матеріал разом із нещодавно створеними колажами з архівних фотографій художниці.
Стиль Ємчук вирізняється естетикою, що поєднує минуле й сучасність у просторі снів, ностальгії та магії. «Моя робота виростає з пам’яті та снів — із перерви між одинадцятьма й двадцятьма роками, коли я не мала змоги повернутися. Це відтинок мого життя, коли я не мала зв’язку з тим, що тоді відбувалося в Україні», — коментує Єлєна. «Усе, що ми маємо, — наші спогади й фотографії, і саме фотографії ніби спонукають до цих спогадів».
Після переїзду до США мисткиня зіткнулася зі спрощеними стереотипами про «радянських жінок» — від непривабливих і лякаючих до гіперсексуалізованих. Як відповідь на це, Ємчук звертається до архетипів, які вона бачила вдома в Україні — жінок сильних, дотепних і по-різному прекрасних. Сьогодні Єлєна — одна з найвідоміших художниць, чия творчість інтегрує українську ідентичність у глобальний культурний контекст.
«Ми знаємо її знакові серії “Одеса” та “Гідропарк” за фотокнигами, але ніколи не бачили роботи мисткині, представлені у форматі виставки в Україні. Для української артсцени це помітна прогалина, з огляду на масштаб і глибину її практики. Обмірковуючи проєкт для The Naked Room (простір галереї досить обмежений), ми зрештою вирішили розпочати з раннього етапу і зосередитися на вуличній фотографії Єлєни, знятій під час її найперших візитів до України від середини 1990-х до початку 2000-х. Цей великий архів того часу — на відміну від сучасних постановочних і ретельно скомпонованих знімків — сирий, рухливий, у розфокусі. Втім, уже там окреслюється головна тема для художниці — персона, оповита особливою таємницею, що здається дуже реальною і знайомою та водночас вигаданою і дещо міфічною. У “Мнемосині” ми намагаємося виявити цю основу візуальної мови Єлєни, глибоко вкорінену в її спогадах про українське дитинство», — коментують Марія Ланько та Лізавета Герман.
